Успішне завершення гри

Успішно взяли участь у цьогорічній українознавчій грі «Соняшник» 35 учнів нашої школи. На загальношкільній лінійці вони отримали дипломи, сертифікати та призи з рук директора школи Інни Аркадіївни Кундлі.

Зокрема, дипломів ІІ і ІІІ ступенів Всеукраїнського рівня удостоєні Вадим Смаль (5 клас), Владислав Боярчук, Юлія Фурдись, Катерина Ліштван, Михайло Перванчук (6 клас).

Сертифікатами координаторів гри відзначені учителі Р. П. Сидорчук, В. М. Каленюк, О. В. Ковальчук, чиї учні взяли найактивнішу участь у грі.

«Соняшник» пропонує багато таких завдань, над якими цікаво «поламати» голову, поповнити новою інформацією свої знання», – висловив враження про участь у цій грі шестикласник Михайло Перванчук. Із ним погоджуються всі інші учасники і виражають бажання зустрітися з нею у наступному році.

Котляревський на шкільній сцені

Котляревський на шкільній сцені

День поезії у Луцьку

 

Творчий портрет атестанта

 

Творчий портрет атестанта

 

ГРА ЮНИХ УКРАЇНОЗНАВЦІВ

Іграшками з якого особливого матеріалу прикрашали різдвяну ялинку у давні часи? Як перекласти на японську шість аркушів? Якого князя український історик Михайло Грушевський називав «давньоруським спартанцем»? Яка українська народна колискова пісня покладена в основу знаменитої арії Джорджа Гершвіна? За мотивами якого українського художнього твору американська компанія створила відеогру “Forest Song”? На ці та багато інших цікавих питань можна було відповісти, взявши участь у захопливій українознавчій грі «Соняшник».

 

 

Цьогоріч її проведення відбулося у день початку весни – 1 березня. 35 учнів нашої школи також долучилося до участі в ній. Найбільше учасників представили учні 2, 3, 4, 10 та 11 класів. Без сумніву, школярі поповнили скарбничку своїх знань, і не тільки з української мови та літератури, але й з історії, народознавства, природознавства, художньої культури, інших предметів, навчилися розгадувати анаграми, ребуси, розширили свій словниковий запас. А тепер наші юні українознавці з нетерпінням чекатимуть на відповіді до завдань, на результати їхньої участі у цій такій інформаційно насиченій грі.

Микола Сидорчук,

учитель української мови та літератури, координатор гри

 

 

 

 

 

 

СВЯТО ШЕВЧЕНКОВОГО СЛОВА

   Безсмертні рядки Кобзаря… Невмируща творчість Людини, яка присвятила себе служінню рідному народові, Україні… Вогненне і ніжне, пристрасне й лагідне слово Поета, яке явило світові велику українську душу... У хвилюючій аурі Шевченкових дум відбувався районний конкурс читців Тарасових поезій.

   Цьогоріч у ньому взяли участь 40 учнів  у двох вікових категоріях із 27 закладів загальної середньої освіти. «Княжна», «У нашім раї на землі….», «У неділю не гуляла», «Розрита могила», «І золотої й дорогої», «Дівичії ночі», «Тополя»,«Невольник»,«Молитва»,  «Минають дні, минають ночі» та інші  твори обирали  конкурсанти для прочитання. Журі  визначило переможців у середній та старшій віковій групах. Зокрема серед старшокласників, третє місце посіла учениця 11 класу нашої школи Дарина Бик, яка емоційно прочитала вірш «Заросли шляхи тернами» (керівник учитель української мови та літератури Микола Васильович Сидорчук). Вітаємо переможницю!

ГУРТКОВІ ЦІКАВИНКИ

   З особливим настроєм відбуваються заняття у нашому гуртку «ЦІКАВА ЕТИМОЛОГІЯ», адже на них учні 5 – 6 класів дізнаються про походження назв багатьох речей, з якими вони стикаються у повсякденні. 

   Так, на занятті «Споконвічні назви речей домашнього вжитку» школярі мали змогу довідатися про етимологію назв одягу. Думаю, що про це дізнатися цікаво не тільки дітям. Скажімо, слово ш у б а арабського походження. Під час хрестових походів їх учасники – європейці – побачили на Сході багато нового і незвичного. З ними в Європу прийшов цілий ряд незнаних речей зі своїми назвами. Серед цих речей був і арабський одяг з довгими рукавами – д ж у б б а. Це слово, потрапляючи в різні європейські мови, змінювалося і до нас дійшло через німецьку як  ш у б а. У французькій мові слово д ж у б б а перетворилося в ж ю п   і через польську мову прийшло до нас у формі ю б к а.

   А чи знаєте ви, що слово к р а в а т к а прийшло до нас з французької мови через польську. Походить від французької назви хорватів – к р о а т и, які служили у найманих військах і носили на шиї хустинку.

  Одне слово, усі, хто відвідує заняття нашого гуртка «ЦІКАВА ЕТИМОЛОГІЯ», мають можливість розширити свій словниковий кругозір, збагатити свої знання про походження багатьох слів нашої мови.

   До слова, серед тих, хто найактивніший на гурткових заняттях, п’ятикласниця Ірина Дацюк, шестикласники Михайло Перванчук, Катерина Ліштван, Юлія Фурдись, Дмитро Семенюк, Анастасія Сироватка, Яна Паюк, Вікторія Пугач. Попереду – нові цікаві зустрічі з біографією слів.

М. В. СИДОРЧУК, 

учитель української мови та літератури,

керівник гуртка «Цікава етимологія»